Як господарюють лісоводи ? Чи можемо ми бути спокійними за долю зелених "легень" ? Для відповіді на ці запитання редакція публікує серію статей про діяльність ДП «Свеський лісгосп».
Сьогоднішні ліси – одне з основних природних багатств Ямпільщини. Лісистість району невпинно зростає, вона становить 34 %. Найбільша частина насаджень району 73% знаходиться в постійному користуванні державних органів лісового господарства – ДП «Свеський лісгосп», створеному в 1928 році.
Для ефективного ведення лісогосподарської діяльності держлісгосп розподілений на 5 лісництв, 37 майстерських дільниць, які займають площу 24127 га, з них вкриті лісовою рослинністю 21818 га. Про те , як ми господарюємо свідчать дані таксаційних показників: середній бонітет – ІА, повнота – 0,70, переважають середньовікові насадження, 73% складають хвойні насадження, 12% - твердолистяні, 15% - м’яколистяні.
Чому ж тоді у різних засобах масової інформації ведуться розмови про нібито повальну вирубку лісів. Це дуже добре, що суспільство пілкується про долю лісу. Лісівників це не лякає, а навіть настроює на оптимістичний лад те, що люди переживають за долю лісу. Ліс відіграє важливу роль як в житті України, області, так і району. Потрібно радіти, що суспільство прагне контролювати процеси, які відбуваються в лісовій галузі.
Перше питання, яке сьогодні задають всі люди про буцім то суцільну вирубку дерев в наших лісах, нерідко оцінюють наші ліси, як дуже розріджені, виснажені. Але це не так. Одним із показників продуктивності лісонасаджень являється запас, тобто кількість деревини на 1 га. Так ось в 2008 р. згідно матеріалів лісовпорядкування середній запас становив по держлісгоспу 303м3. Все пізнається в порівнянні.
Так чому ж дуже часто звучать сигнали тривоги. В нашому суспільстві нікого не дивує, що пшеницю потрібно косити кожного року. А ось рубка лісу раз в 80-90 років викликає тривогу. Хоча спеціалісти всього світу сходяться точками зору, що стиглий ліс потрібно рубати і створювати новий штучним шляхом або сприяти природному його поновленню.
Рубка лісу – законний акт використання лісового урожаю. Нарощується деревина на кожній ділянці до певного періоду. Настає час, коли щорічний приріст знижується до мінімуму або й зовсім припиняється. Ліс, як і кожний живий організм, старіє, і якщо його не рубає людина, то за неї це робить природа. В перестійних лісах деревина поступово втрачає якість, дерева з часом
починають всихати. Стовбури багатьох з них уражаються гниллю. Зіпсовані фаутні дерева можна розглядати, як брак, товар, що залежався, який сам гниє і займає "виробничу площу", де повинно вже рости нове покоління лісу. Цілком очевидно, що для підвищення продуктивності "зеленого цеху", раціонального використання вкладених у нього коштів потрібно своєчасно знімати лісовий урожай, не чекаючи зниження його кількості і якості. Отже, стиглий ліс, як і пшеницю, необхідно збирати, не гаючи часу.
Звичайно дуби, вік яких сотні років, викликають повагу. Із старими деревами люди пов'язують багато романтичних історій. Згоден, в парках, заповідниках такі релікти потрібно охороняти, але в лісах накопичення перестійних дерев приводить лише до погіршення санітарного стану лісів, а в окремих випадках навіть до його деградації. І як наслідок – санітарні рубки, пошкоджена низькосортна деревина і в кінці кінців збитки.
Розуміють в Європі і те, що перестійні дерева – горе для лісу, так як вони втрачають якість, їм більш притаманні хвороби. Використовувати для отримання ділової деревини стоп'ятидесятирічну сосну або двохсотрічний дуб неможливо – у них серцевинна гниль, багаточисленні тріщини в стволі та інші пороки. Такий ліс становиться легкою здобиччю шкідників і під час першої ж бурі старі дерева будуть не тільки скрипіти, але і падати. А робота лісоводів заключається в тому, щоб використовувати в повній мірі всі корисні функції лісу, в той же час не втративши для народного господарства цінну деревину.
Об'єми заготівлі деревини у нас науково обґрунтовані. Лісове господарство базується на трьох принципах: безперервності, рівномірності і невичерпності лісокористування. На сьогодні створена збалансована вікова структура насаджень – молодняки, середньовікові, пристигаючи, стиглі та перестійні. "Укрдержліспроект" – незалежна спеціалізована організація, яка детально обстежує лісові масиви, а потім на основі аналізу з урахуванням породного складу, віку дерев, повноти, формує комплекс лісівничих заходів в тому числі визначається і науково визначені об'єми рубок в залежності від стану лісів і ступені заповідності території. Причому, якщо раніше таксатори один раз в 10 років робили лісовпорядкування, тобто обстеження лісів із розробкою проекту організації і розвитку лісгоспу на наступні 10 років, то з 1995р. ведеться безперервне, тобто щорічне лісовпорядкування, яке конкретно визначає об’єми рубок .
Незалежне підприємство "Укрдержліспроект" не тільки визначає основні напрямки лісогосподарської діяльності держлісгоспу, а й суворо контролює виконання намічених лісівничих планів та дотримання вимог лісового законодавства.
ДП «Свеський лісгосп» в своїй діяльності неухильно дотримується проекту лісовпорядників, тому що розуміє, що продуктивність насаджень залежить не лише від природних, а й організаційно - господарських факторів, тобто своєчасного і якісного виконання в лісі всіх робіт, в тому числі й рубок головного користування.
Рубки головного користування (РГК) проводяться тільки в стиглих насадженнях. Вік стиглості в лісах України становить для 4 категорії захисності: сосна - 81 рік, дуб високостовбурний – 101 рік, береза та вільха – 61 рік, осика – 41 рік, в лісах І,ІІ,ІІІ категорії захисності сосна - 101 рік, дуб – 131 рік, береза та вільха – 61 рік, осика – 41 рік
Розмір РГК регулюється розрахунковою лісосікою, а вона не може бути більшою річного приросту деревини. Розмір розрахункової лісосіки – це норма розміру користування, яка встановлюється інженерними розрахунками, і які спираються на величину накопичення ресурсів стиглої деревини, характер її відновлення, продуктивності, стану лісів і потреби в деревині, і розрахована лісовпорядкуванням по кожній групі лісів і по окремих породах.
Розрахована розрахункова лісосіка погоджується і затверджується в Міністерстві екології та природних ресурсів, потім Кабінет Міністрів спеціальною Постановою затверджує норму рубки лісу і доводить до обласних державних адміністрацій об'єми розрахункової лісосіки, які в свою чергу розподіляють виділений фонд між лісокористувачами. Процес довготривалий і непростий. Що стосується нашого держлісгоспу, то розмір розрахункової лісосіки становить 56,88 тис.м3 ліквідної деревини, із них в лісах ІІ категорії захисності 1,71 тис.м3 (сосна – 1,71 тис.м3.), в лісах ІІІ категорії захисності – 2,56 тис.м3 (сосна – 1,45 тис.м3, береза - 0,45 тис.м3, осика – 0,66 тис.м3), в лісах ІV ІІІ категорії захисності 52,61 тис.м3 (сосна - 38,84 м3, ялина – 1,14 тис.м3, дуб – 4,28 тис.м3, береза – 5,34 тис.м3, осика 1,96 тис.м3, вільха чорна – 1,05 тис.м3).
Щорічний приріст в лісгоспі складає 5,1 м3 з 1 га. В 2014 році було освоєно 80 % від річного приросту. За І квартал 2015 року заготовлено ліквідної деревини 25790 м3 на площі 186 га, з них від рубок формування і оздоровлення лісів 13528 м3 на площі 183 га; рубки в молодняках проведено на площі 48 га, загальною масою 620 м3.
Багато уваги ДП «Свеський лісгосп» приділяє санітарним вибірковим рубкам навколо населених пунктів та у 50-ти метрових смугах вздовж автомобільних доріг. Станом на 1.04.2015 виписано таких рубок на площі 34 га загальною масою 1040 м3, переважна більшість цієї деревини - дров’яна.
З метою зниження негативного впливу рубок лісу на природні комплекси, оточуюче середовище і умови життя людей встановлені технічні обмеження на їх проведення в залежності від категорії захисності, тобто від їх народногосподарського значення, місця розташування, виконуючих функцій і лісорослинних умов. Система обмежень включає допустимі розміри лісосік по способах рубок, допустиму ширину і довжину лісосік, допустимі терміни примикання лісосік, допустиме число зарубів, черговість призначення насаджень в рубку в залежності від їх стану, обов'язків лісозаготівельників по збереженню підросту, залишенню насінників.
Наостанку можу запевнити, що лісівникам не байдужа доля зеленого друга, вони роблять все для того, щоб Ямпільщина становилась красивішою, заможнішою. Адже хто віддає лісу із дня в день своє життя, той робить це по велінню серця. Тому, бажаючи досягнути найбільш високих економічних результатів, всі зусилля направляємо, перш за все, на підтримку інтересів природи, тобто нашого майбутнього.
Далі буде......
|
